Organisation

ОРГАНІЗАЦІЙНА СХЕМА ПЛАСТУ

Пластова організація поділена на 4 улади.

Наймолодший улад – діти у віці від 6 до закінчення 11 року життя. Він організаційно діє окремо для хлопців і дівчат. В дійсності це два окремі виховні улади, хлоп’ячий називається Улад Пластунів Новаків, у скороченні: УПН-ів, а дівочий називається Улад Пластунок Новачок, у скороченні: УПН-ок. Якщо говоримо загально про новацтво – хлопців і дівчат, то вживаємо назву УПН.

Найменша організаційна частина в УПН – це рій хлопців або дівчат, який має свою назву і складається з 6 до 10 членів. Два до чотири рої творять гніздо. Рої нормально відбувають свої зайняття раз на тиждень. Ними провадить впорядник-виховник. Новаки називають впорядника братчиком, а новачки впорядницю сестричкою.

Головний виховник гнізда – це гніздовий чи гніздова. Гніздові зайняття, на які збираються всі рої разом, відбуваються переважно раз на місяць. Ці зайняття провадить гніздовий або гніздова. Кожне гніздо має свою назву й порядкове числа та є зареєстроване в Крайовій Пластовій Старшині. Гнізда новаків мають непарні числа, а новачок – парні. На 12-му році життя новаки і новачки переходять до старшого уладу – юнацтва.

Улад юнаків називаємо Улад Пластунів Юнаків, а юначок – Улад Пластунок Юначок, у скороченні – УПЮ-ів і УПЮ-ок. Організаційний поділ в юнацтві подібний до новацького, з різницею, що замість новацького роя вживаємо у юнацтві назву гурток, а замість гнізда – курінь. Всі гуртки мають свої назви.

Курені мають порядкові числа, своїх патронів і є зареєстровані у Крайовій Пластовій Старшині. Організаційна різниця між юнацтвом і новацтвом є також та, що юнацтво обирає з-поміж себе свій провід.

Кожний гурток вибирає гурткового, заступника, писаря, скарбника і хронікаря. Всі гуртки разом вибирають курінний провід, а саме: курінного й інших діловодів, подібно як у гуртку. Таким чином юнацтво вчиться виконувати різні функції і призвичаюється до виконування обов’язків.

Юнацькі гуртки мають своїх впорядників, юнаки називають впорядника другом, а юначки впорядницю подругою. Головним виховником куреня є зв’язковий. 3в’язкові й впорядники в УПЮ – це звичайно, старші пластуни чи пластуни сеніори.

Після закінчення середньої школи юнаки і юначки кінчають своє пластування в УПЮ і можуть стати членами Уладу Старших Пластунів і Пластунок (УСП-ів і УСП-ок). Перехід не є автомачний! Вони самі рішають про дальшу приналежність до Пласту і вносять подання на прийняття в наступний улад.

Члени УСП зорганізовані в осередках праці при станиці і також можуть вступити в члени куреня УСП. Члени УСП-ів і УСП-ок з відповідними вишколами стають виховниками в УПН і УПЮ, дехто виконує адміністративну працю в Пласті чи громадську поза ним.

Після закінчення 35 року життя, старші пластуни й пластунки можуть вступити в члени найстаршого пластового уладу – Уладу Пластунів Сеніорів (УПС)  – горішня вікова границя уладу. В осередках, де зорганізований Пласт, переважно існують всі 4 улади.

Вони всі разом творять пластову станицю.

Кожного року відбувається станичний збір, на якому обирають станичного й інших членів станичного проводу для різних ділянок праці.

Що два роки відбувається Крайовий Пластовий 3’їзд, на який усі пластові станиці висилають своїх делег’атів. На Крайовому Пластовому 3’їзді члени Крайвої Пластової Старшини складають звіт з виконаної праці, обговорюють проблеми і схвалюють пляни на майбутнє та вибирають новий крайовий провід.

При Крайовій Пластовій Старшині діють діловоди всіх 4-ох уладів, які відповідають за працю в цілій країні. Подібно вибирають найвищий пластовий провід: Головну Пластову Раду і Головну Пластову Булаву.

На світових пластових зборах, Конференції Українських Пластових Організацій (КУПО), що відбуваються що три роки. Головна Пластова Булава дбає за плян праці в усіх країнах і вдержує єдність Пласту в цілому світі.